█27 грудня 2016 року слідчим СВ Х. ВП К. ВП ГУНП в Ч. області лейтенанта поліції ОСОБА 3 винесено постанову про закриття кримінального провадження  від 27 грудня 2016 року № 10000000000000000 у зв’язку з відсутністю в діях будь-яких осіб складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 та ч. 1 ст. 126 КК України (п.2 ч.1 ст.284 КПК України).

█З даною постановою я не згодний та вважаю, що вона є передчасною та незаконною, а тому вона підлягає скасуванню з огляду на таке.

█Я, ОСОБА 1 отримавши 02.02.2017 наручно, про що свідчить підпис в матеріалах кримінального провадження, постанову слідчого про закриття кримінального провадження  від 27 грудня 2016 року № 10000000000000000 від 23.02.2016 року, у зв’язку з чим дана скарга подається в межах процесуальних строків, визначених для оскарження постанови слідчого.

█Так, ознайомившись з її змістом вважаю, що дії слідчого, є неправомірними та порушують мої законні права та інтереси щодо досудового розслідування слідчим та проведенням ним слідчих(розшукових) дій, а висновки якими обґрунтовану оскаржувану постанову є помилковими та безпідставними. Зокрема, слідчий не врахував усі наявні та встановлені факти справи, не з’ясував усю повноту доказів, не встановив причинно-наслідковий зв'язок між  діянням та наслідком.

█По-перше, матеріали досудового розслідування внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016060140000098 від 23.02.2016 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України. Так, згідно з ч. 1 ст. 126 КК України умисне завдання удару, побоїв або вчинення інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень, - карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року. Тому для вчинення злочину передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України мають бути наявні три умови: завдання удару або ударів(1), що завдали потерпілому(мені) фізичного болю(2), але що не спричинили тілесних ушкоджень(3). Це є одним з елементів складу злочину передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, який в свою чергу слідчий не визнає та вважає відсутнім (абзац 8 останньої сторінки оскаржуваної постанови). Отже, відсутність тілесних ушкоджень внаслідок ударів, які мені завдав нападник – ОСОБА 2. – узгоджується з вимогами         ч. 1 ст. 126 КК України. Тому усі посилання слідчого на висновки та записи судово-медичної експертизи № 787 від 21.03.2016 (абзац 4 сторінки 1 оскаржуваної постанови), повторної судово-медичної експертизи №1536 від 17.06.2016 (абзац 8 сторінки 2 оскаржуваної постанови), додаткової судово-медичної експертизи № 2158 (абзац 6 сторінки 3 оскаржуваної постанови), а також посилання на показання судово-медичного експерта Концевич Л.В. (абзац 7 сторінки 3 оскаржуваної постанови) є недоцільні. Самі ж висновки та записи судово-медичної експертизи №787 від 21.03.2016 (абзац 4 сторінки 1 оскаржуваної постанови), повторної судово-медичної експертизи №1536 від 17.06.2016   (абзац 8 сторінки 2 оскаржуваної постанови), додаткової судово-медичної експертизи №2158 (абзац 6 сторінки 3 оскаржуваної постанови) свідчать про те, що отримання мною ударів від нападника ОСОБА 2., призвели до короткочасного розладу здоров’я, що як наслідок дозволяє встановити, що під час отримання мною умисних ударів я відчував особливі фізичні муки та фізичний біль. Про це свідчать показання, моєї, вже покійної дружини ОСОБА 4, яка є єдиним безпосереднім свідком нападу на мене ОСОБА 2., з яких відомо про нанесення ним ударів.

█Слідчий не встановив достовірність фактів, які пов’язані з реальними подіями та діями, які відбулися 10.02.2016. Слідчий не врахував ту обставину, що під час одержання ударів я втратив свідомість, через яку в мене не має змоги конкретно згадати та описати, ті дії які вчиняв нападник ОСОБА 2 (абзац 2 сторінки 2; абзац 3 сторінки 2; абзац 9 сторінки 2; абзац 2 сторінки 4  оскаржуваної постанови). Тому з часом я згадував все нові обставини цього злочину щодо мене, а саме посягання на моє життя та здоров’я. Я так вважаю, адже така кількість ударів, завдана ОСОБА 2., по різним частинам тіла свідчить про прямий умисел заподіяти шкоди моєму життю та здоров’ю.  Тим паче, нападник знав, що завдання удару у голову може спричинити тяжкі тілесні ушкодження, що супроводжуватимуться довготривалим розладом здоров’я та працездатності. Слідчим була оглянута та визнана речовим доказом лопата, якою,я, отримував неодноразові удари від ОСОБА 2 (абзац 5 сторінки 2 оскаржуваної постанови). Тобто це є засобом, яким нападник завдавав мені удари. Мотивом, який би спонукав ОСОБА 2. до завдання мені ударів була давня неприязнь та конфлікт між мною та нападником через щебінь, що підтверджується показаннями свідка ОСОБА 5(абзац 1 сторінки 3 оскаржуваної постанови). Тому слідчий не встановив причинно-наслідковий зв'язок між причиною та наслідком, а саме між встановленими ним фактами – конфлікт через щебінь, неприязнь між мною та нападником, висновками та записами судово-медичної експертизи, показаннями моєї вже покійної дружини, яка була безпосереднім свідком усіх обставин та злочинних діянь ОСОБА 2, а також факту наявності такого речового доказу як лопата, визнаного слідчим. Тому не встановлення слідчим того факту, який свідчить про наявність складу злочину передбаченого ч.1 ст. 126 КК України, не встановлення ним причинно-наслідкового зв’язку між діями нападника та наслідками, означає, що слідчий умисно чи випадково порушив мої законні права та інтереси у поновленні моїх законних прав, які закріпленні Конституцією України.

█Крім того, самим ОСОБА 2 у перших відібраних у нього поясненнях зазначено, що він застосовував до мене силу, штовхав тощо. З огляду на це, слідчим не враховано факту наявності самої конфліктної ситуації 10.02.2016 та застосування ОСОБА 2 до мене фізичної сили, в результаті чого я зазнав як мінімум фізичного болю та страждань.

█Керуючись принципами кримінального та кримінально процесуального законодавства, які проголошують, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини; законність та обґрунтованість рішень державних органів, службових та посадових осіб на усіх етапах кримінального провадження, а також постановою Верховного Суду України «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи» від 07.02.2003 № 2, яка вказує, що однією з важливих гарантій здійснення проголошеного статтями 3 і 27 Конституції права людини на життя і здоров'я є беззастережне виконання вимог кримінально-процесуального закону щодо забезпечення прав потерпілих від зазначених злочинів, вважаю оскаржувану постанову слідчого передчасною, незаконною і такою, що підлягає скасуванню.

█Враховуючи все вищевикладене вважаю, що слідчим зроблено помилкові висновки щодо дійсних обставин даного кримінального провадження, які суперечать чинному кримінальному та кримінально-процесуальному законодавству.

█У зв’язку з цим оскаржувана постанова слідчого про закриття кримінального провадження є безпідставною та підлягає скасуванню.

На підставі викладеного та у відповідності зі ст. 56, ст. 214, п. 3 ч. 1 ст. 303, ст. 307 КПК України,

█ПРОШУ:

1. Скасувати постанову слідчого СВ СВ Х. ВП К. ВП ГУНП в Ч. області лейтенанта поліції  ОСОБА 3 про закриття кримінального провадження від 27 грудня 2016 року                    № 100000000000000000 та направити матеріали для продовження досудового розслідування.

2. Дану скаргу слухати за моєю участю, у зв’язку з чим прошу повідомити мене про дату, час та місце її розгляду.

 

█Додаток на __ арк. в 1прим.

 

10.02.2017                                                                            ОСОБА 1