█Ухвалою слідчого судді ----------------- ОСОБА 2 від 28.02.2017 у справі № ------------ про відмову у задоволені скарги ОСОБА 1. на постанову слідчого на постанову слідчого СВ ---- ВП ------- ВП ГУНП в ------- області лейтенанта поліції -------- про закриття кримінального провадження від 27 грудня 2016 року № ------------------ (далі – оскаржувана Ухвала суду).
█Вважаю, що оскаржувана Ухвали суду є необґрунтованою та безпідставною, оскільки висновки на які посилається слідчий суддя є помилковими, передчасними і не відповідають дійсним обставинам і зібраним доказам, що у свою чергу є підставою для скасування такої ухвали.
█Відповідно до ч.1 ст.307 КПК України, за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу.
█Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що після розгляду скарги, слідчим суддею можуть бути прийняті ухвали про: скасування рішення слідчого чи прокурора; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
Ст.7 КПК України встановлені загальні засади кримінального провадження, одною із яких є законність.
З ч.2 ст.9 КПК України, яка регламентує цю засаду кримінального провадження вбачається, що слідчий зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
█Ці вимоги закону слідчим при проведенні досудового розслідування по фактам, викладених в моїй заяві про вчинення проти мене кримінального правопорушення виконані не були, зокрема, належна правова оцінка їм надана не була, що вбачається з такого.
█Спершу слід зазначити, що матеріали досудового розслідування внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № ---------------------- від 23.02.2016 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України. Так, згідно з ч. 1 ст. 126 КК України умисне завдання удару, побоїв або вчинення інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень, - карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року. Тому для вчинення злочину передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України мають бути наявні три умови: завдання удару або ударів(1), що завдали потерпілому(мені) фізичного болю(2), але що не спричинили тілесних ушкоджень(3). Це є одним з елементів складу злочину передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, який в свою чергу слідчий, з яким погодився слідчий суддя, не визнає та вважає відсутнім (абзац 8 останньої сторінки оскаржуваної постанови). Отже, відсутність тілесних ушкоджень внаслідок ударів, які мені завдав нападник – ОСОБА. – узгоджується з вимогами ч. 1 ст. 126 КК України. Тому усі посилання слідчого судді на висновки та записи судово-медичної експертизи № 787 від 21.03.2016 (абзац 4 сторінки 1 оскаржуваної постанови), повторної судово-медичної експертизи №1536 від 17.06.2016 (абзац 8 сторінки 2 оскаржуваної постанови), додаткової судово-медичної експертизи № 2158 (абзац 6 сторінки 3 оскаржуваної постанови), а також посилання на показання судово-медичного експерта ОСОБА. (абзац 7 сторінки 3 оскаржуваної постанови) є недоцільні.
█Самі ж висновки та записи судово-медичної експертизи №787 від 21.03.2016 (абзац 4 сторінки 1 оскаржуваної постанови), повторної судово-медичної експертизи №1536 від 17.06.2016 (абзац 8 сторінки 2 оскаржуваної постанови), додаткової судово-медичної експертизи №2158 (абзац 6 сторінки 3 оскаржуваної постанови) свідчать про те, що отримання мною ударів від нападника ОСОБА., призвели до короткочасного розладу здоров’я, що як наслідок дозволяє встановити, що під час отримання мною умисних ударів я відчував особливі фізичні муки та фізичний біль. Про це свідчать показання, моєї, вже покійної дружини ОСОБА, яка була єдиним безпосереднім свідком нападу на мене ОСОБА., з яких відомо про нанесення ним ударів.
█Слідчий, з яким безпідставно погодився слідчий суддя, не встановив достовірність фактів, які пов’язані з реальними подіями та діями, які відбулися 10.02.2016, зокрема, не враховано ту обставину, що під час одержання ударів я втратив свідомість, через яку в мене не має змоги конкретно згадати та описати, ті дії які вчиняв нападник ОСОБА (абзац 2 сторінки 2; абзац 3 сторінки 2; абзац 9 сторінки 2; абзац 2 сторінки 4 оскаржуваної постанови). Тому з часом я згадував все нові обставини цього злочину щодо мене, а саме посягання на моє життя та здоров’я. Я так вважаю, адже така кількість ударів, завдана ОСОБА., по різним частинам тіла свідчить про прямий умисел заподіяти шкоди моєму життю та здоров’ю. Тим паче, нападник знав, що завдання удару у голову може спричинити тяжкі тілесні ушкодження, що супроводжуватимуться довготривалим розладом здоров’я та працездатності. Слідчим була оглянута та визнана речовим доказом лопата, якою,я, отримував неодноразові удари від ОСОБА (абзац 5 сторінки 2 оскаржуваної постанови). Тобто це є засобом, яким нападник завдавав мені удари. Мотивом, який би спонукав ОСОБА. до завдання мені ударів була давня неприязнь та конфлікт між мною та нападником через щебінь, що підтверджується показаннями свідка ОСОБА (абзац 1 сторінки 3 оскаржуваної постанови). Тому слідчий, з висновком якого погодився слідчий суддя, не встановив причинно-наслідковий зв'язок між причиною та наслідком, а саме між встановленими ним фактами – конфлікт через щебінь, неприязнь між мною та нападником, висновками та записами судово-медичної експертизи, показаннями моєї вже покійної дружини, яка була безпосереднім свідком усіх обставин та злочинних діянь ОСОБА, а також факту наявності такого речового доказу як лопата, визнаного слідчим. Тому не встановлення слідчим того факту, який свідчить про наявність складу злочину передбаченого ч.1 ст. 126 КК України, не встановлення ним причинно-наслідкового зв’язку між діями нападника та наслідками, означає, що слідчий умисно чи випадково порушив мої законні права та інтереси у поновленні моїх законних прав, які закріпленні Конституцією України.
█Крім того, самим ОСОБА. у перших відібраних у нього поясненнях, які містяться в матеріалах кримінального провадження, зазначено, що він застосовував до мене силу, штовхав, хватався за одежу намагаючись повалити на землю тощо. Однак ні слідчим, а ні слідчим суддею не було взято вказану обставину до уваги і не з’ясовано, що спонукало ОСОБА. надати суперечливі пояснення щодо обставин справи та які свідчення все ж таки є достовірними.
█З огляду на це, слідчим протиправно не враховано факту наявності самої конфліктної ситуації 10.02.2016 та застосування ОСОБА. до мене фізичної сили, врезультаті чого я зазнав як мінімум фізичного болю та страждань. У свою чергу слідчим суддею також не було надано належну оцінку вказаним фактичним обставинам, що свідчить про лише формальний розгляд моєї скарги на постанову слідчого про закриття кримінального провадження.
З огляду на викладене вбачається, що розглядаючи мою скаргу на постанову слідчого про закриття кримінального провадження та приймаючи рішення про відмову у її задоволенні, слідчий суддя не врахував зазначені вище обставини, доводи скарги належним чином не перевірив та фактично обмежившись лише твердженням про відповідність винесеної постанови слідчого вимогам ст.110 та 284 КПК України.
█Керуючись принципами кримінального та кримінально процесуального законодавства, які проголошують, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини; законність та обґрунтованість рішень державних органів, службових та посадових осіб на усіх етапах кримінального провадження, а також постановою Верховного Суду України «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи» від 07.02.2003 № 2, яка вказує, що однією з важливих гарантій здійснення проголошеного статтями 3 і 27 Конституції права людини на життя і здоров'я є беззастережне виконання вимог кримінально-процесуального закону щодо забезпечення прав потерпілих від зазначених злочинів, вважаю оскаржувану ухвалу слідчого судді передчасною, незаконною і такою, що підлягає скасуванню.
█Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 56, 303, 392, 393, 395, 396, 409, 410 та 411 КПК України, –
█П Р О Ш У С У Д:
-
Апеляційну скаргу --------------. – задовольнити.
-
Ухвалу слідчого судді ----------------- районного суду ------------------. від 28.02.2017 у справі № ----------- про відмову у задоволені скарги -----------------. на постанову слідчого СВ ------------ ВП -------------- ВП ГУНП в -------------- області лейтенанта поліції ------ про закриття кримінального провадження від 27 грудня 2016 року № ------------ – скасувати.
-
Постановити нову ухвалу, якою скаргу ---------------. на постанову слідчого СВ ------------ ВП ------------ ВП ГУНП в ------------ області лейтенанта поліції ---------------- про закриття кримінального провадження від 27 грудня 2016 року № --------- - задовольнити.
-
Постанову слідчого СВ ------------- ВП ---------- ВП ГУНП в --------------- області лейтенанта поліції ------------------ про закриття кримінального провадження від 27 грудня 2016 року № ------------------- - скасувати, а матеріали кримінального провадження повернути для організації проведення досудового розслідування.
-
Справу слухати без моєї участі, про результати розгляду мене повідомити належним чином, надіславши належним чином засвідчену копію рішення на мою адресу.
█Додаток: 1.Копії апеляційної скарги на 3 в 2 прим.
2. Копія Ухвалу слідчого судді ---------------------- ------------------ від 28.02.2017 у справі № --------------- про відмову у задоволені скарги ---------------. на постанову слідчого на постанову слідчого СВ ------------- ВП ------------ ВП ГУНП в ------------ області лейтенанта поліції ------------ про закриття кримінального провадження від 27 грудня 2016 року № ----------- на 2 арк. в 1 прим.
------------ 06.03.2017